Село Чорнявка – центр однойменної сільської ради (населення становить 879 осіб), розташоване за 30 км від Черкас. Очевидно, назва села походить від прикладки до слів жінка, дівчина. Типу: дівка-чорнявка, жінка-чорнявка. Існує також думка, що назва села походить від прізвища першого поселенця Чорного, Чорнявського.

В літописі від 1190 року описуються події, пов’язані з містом Чюрняїв. Учені припускають, що Чюрняїв належав чорноклубуцькому хану і знаходився, можливо, нинішнього села Чорнявка Черкаського району.

В часи Київської Русі на формування населення Середнього Подніпров’я мали вплив різноманітні тюркські поселенці, що відомі під назвою «чорні клубуки». Як вказує Грушевський – це печеніги, берендичі, каєпичі, які  певний  час жили на Пороссі від Тясмина до Дніпра. (Київський літопис-К.1989 р. Анатолій Чабан. Середнє Подніпров’я: 1999р. -Черкаси.- РВВ. ЧДУ.- Книга 1 – ст..114.)

Точний факт виникнення села не встановлено, але заснування його можна віднести до 17 століття, коли українське селянство, не бажаючи терпіти гноблення і переслідування з боку польської шляхти,

тікало на південь, куди не досягала панська сваволя. Один з таких втікачів оселився на одному з островів річки Тясмин. Пізніше з’являються поселенці й там, де на цей час розташоване сучасне село.

У 1768 році чорнявські селяни брали участь у повстанні, під проводом Максима Залізняка.

В середині 19 століття село мало надто непридатну для хліборобства землю. Навіть церква і та мала лише піщані невдоби. Тому, не випадково, як тільки наставала весна, селяни групами йшли з села на заробітки в поміщицькі економії на південь України.

Поблизу Чорнявки виявлено рештки мамонта, колишні знаряддя праці, бронзовий трикутний наконечник стріли, уламки глиняного посуду.

      Після революції у 1917 році багато селян одержали землю. У 1921 році в Чорнявці було створено комнезам (комітет незаможніх селян). Комнезам проводив роботу з наділення селян землею, із заготівлі хліба, допомагав сільській бідноті в придбанні палива, посівного матеріалу. Першим його головою був Григорій Сидорович Пилипенко.

У 1930 році у селі було організовано сільськогосподарську артіль «Нове життя», першим головою якої був робітник одного з харківських заводів Василь Ігорович Кофан. Членами правління обрано Опанаса Якимовича Хижняка, Кузьму Кривду, Ничипора Крижанівського, бухгалтером – Артема Березу. Чорнявський колгосп, як і інші колгоспи, обслуговувалаМТС, організована в селі Трушівцях  1931 році. В середині 30-х років колгосп був учасником Всесоюзної  сільськогосподарської виставки і нагороджений дипломом, а учасники виставки зав. Вівцефермою Ю.Д.Одинець, бригадир М,П.Назаренко, В.П.Педан – медалями виставки.

      До війни в селі працював клуб, у якому систематично ставились вистави самодіяльних гуртків, активним учасником яких був голова колгоспу Михайло Федорович Пилипенко.